Вівторок, 12 грудня 2017 |

Я знаю вас, нащадки запорожців,

Я вірю вам  і низько б'ю чолом.

Дивлюсь на вас і вірою займаюсь,

І б'ю поламаним крилом.

О.Олесь

Максим Володимирович РИДЗАНИЧ

(28 грудня 1977 – 20 березня 2015)

старшина, Збройні Сили України, головний сержант-командир відділення, 81-а окрема аеромобільна бригада

Дитинство і юність Максима минули в рідному Приірпінні. Строкову службу М. Ридзанич проходив у військах спецпризначення. Мав дві вищі освіти – геофізик-ядерник і юрист. Чемпіон України по карате, займався боксом. Реалізував себе як успішна людина, директор охоронної фірми. Був активістом громадської організації «Нові обличчя» та постійним учасником громадського життя Приірпіння. Скільки добра для свого краю і людей міг би дати цей чоловік. Та прийшла на українську землю війна – і Максим Ридзанич став пліч-о-пліч з іншими патріотами на її кривавому шляху.

На фронт пішов добровольцем у вересні 2014 року, спочатку на Житомирському полігоні навчав бійців воєнного мистецтва, потім вирушив на передову, став одним із легендарних «кіборгів» Донецького аеропорту.

Старшина Збройних Сил України, головний сержант – командир відділення 81-ої окремої аеромобільної бригади Максим Ридзанич віддав своє життя за Україну. 20 березня 2015 р. під час бойового зіткнення в районі спостережного поста біля с. Опитне Ясинуватського району Донецької області загинув вірний син рідної землі, люблячий батько трьох дітей.

Похований на кладовищі у с. Коцюбинське Київської області.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).