Вівторок, 21 листопада 2017 |

Живе лиш той, хто не живе для себе,

Хто для других виборює життя.

В. Симоненко

Олександр Васильович ДАВИДЧУК

(6 жовтня 1966 – 27 липня 2014)

боєць батальйону територіальної оборони «Айдар»

Український військовик, боєць батальйону територіальної оборони «Айдар» МО України. Загинув поблизу міста Лутугине Луганської області.

Закінчив школу в рідному селі Грузькому Макарівського району Київської області.

Учасник війни в Афганістані. Мешкав з родиною в місті Ірпені.

Під час російсько-української війни 2014 року на початку липня він, разом з ще одним ірпінцем, колишнім «афганцем» Миколою Личаком, як волонтер вирушив на Луганщину з гуманітарною допомогою землякам. Потрапивши в зону АТО, чоловіки побачили гостру потребу в бійцях, тож вирішили стати пліч-о-пліч із земляками на захист України. Уночі проти неділі (27 липня) бійці отримали наказ окопатися, підготувати оборонні споруди для танків. Потрапили під шквальний обстріл російсько-терористичних військ.

30 липня у місті Ірпінь загиблих захисників Вітчизни прийшли провести в останню путь сотні небайдужих людей. Іменем О. В. Давидчука названа центральна вулиця його рідного села Грузького на Київщині.

Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).