Вівторок, 21 листопада 2017 |

Про небо мріяв і плекав сади

Ростив дітей і музику любив.

І серцем закривав нас від біди…

Ти, снайпере, за що його убив!?

Сергій Олександрович ШКАРІВСЬКИЙ

(10 липня 1963 – 19 серпня 2014)

капітан резерву, командир взводу 2-го батальйону спеціального призначення Національної гвардії України «Донбас»

Закінчив Київський політехнічний інститут, здобувши на військовій кафедрі звання офіцера запасу. Працював інженером в одній із лабораторій Чорнобильської АЕС. Захоплювався авіаспортом – був членом клубу дельтапланеристів КПІ «Альтаїр», організував авіаспортивний клуб з молодих працівників ЧАЕС. Згодом переїхав до м. Ірпеня, що на Київщині, здобув другу вищу освіту в одній із київських бізнес-шкіл. Обійняв посаду голови правління відкритого акціонерного товариства «Ірпінське АТП». 2005 р. увійшов до складу Ради підприємців України при Кабінеті Міністрів України.

Брав участь у подіях Революції Гідності, зокрема, відстоював барикаду на вулиці Михайлівській. Згодом став до лав військового резерву Національної гвардії України, очоливши 2 взвод резервного батальйону спецпризначення НГУ «Донбас». Капітан С. Шкарівський (позивний «Шульц») загинув 19 серпня 2014 року від кулі снайпера в бою під час звільнення м. Іловайська Донецької області.

Похований Сергій Шкарівський у місті Ірпені Київської області.

Указом Президента України № 754/2014 від 6 жовтня 2014 р., «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).